В кінці минулого року я міцно задумалася про те, як можна весело зустріти Новий рік з малюками двох, двох з половиною та трьох років. Моїй доньці до того часу ледь перевалило за два рочки, а жваві та активні племінники теж були зовсім крихітки. В голові промайнула маса переживань за дітей: варто спільно зустрічати це свято, чи зможуть вони, не вередуючи, без сну дочекатися бою курантів, яку розважальну програму придумати для них, меню, подарунки... Нарешті, якщо згадати про дорослих: вдасться чи посидіти за святковим столом, коли в будинку одразу три малюка?
І все ж, незважаючи на деякі сумніви, було прийнято рішення, що моя сестра зі своїм чоловіком і двома синами прийдуть до нас в гості в новорічну ніч.
Першим ділом я вирішила підготувати подарунки. Накупила багато книг на новорічну тематику та кілька розвиваючих ігор (для племінників і, звичайно, для свого малятка). Купивши пакувальну плівку, я загорнула подарунки для моєї дитини в рожеву папір, а для хлопчиків — в зелену. А з допомогою трафарету вирізала і наклеїла на упаковки з подарунками качечок і ведмедиків. Це я зробила здебільшого для своєї доньки, так як вона на той момент не знала назв квітів, зате могла б відразу визначити, що з каченям подарунки для неї, а з ведмедиком — для братиків.
Потім я дала доручення сестрі розучити з дітьми до свята усіма улюблену "В лісі народилася ялиночка" і пару віршиків. З донькою ми подужали тільки перший куплет і приспів (скрізь і всюди співала цю пісню, щоб дитина запам'ятала).
Окремим пунктом йшли вбрання для наших дітей. Хлопчиків було вирішено одягти піратами, а доньці я підготувала гарне плаття і вушка зайчика.
Ось і все про підготовку — нічого особливого і складного, тільки приємні клопоти!
А сам новорічний вечір (з 19.00 до бою курантів) пролетів на одному диханні, весело і дивно безтурботно! Жодних капризів у дітей не було, мені здалося, що дай їм волю, вони дорослих готові були пересидіти в ту ніч!
Провівши за святковим столом старий рік, поки діти гралися самі по собі, ми видворили малюків з папами в сусідню кімнату, а самі розіклали подарунки під ялинкою. А далі — хороводили всі разом і співали пісеньку про ялинку. Ах, як намагалися діти, бачачи під ялинкою купу подарунків! Моя донька на диво теж протяжно заспівувач пісеньку. Потім після виконання пісні, танцю або прочитання вірша малюки підходили і забирали свої подарунки. Ну, а після цього ми майже на 40 хвилин забули про дітей, поки вони захоплено шуршало обгортками і розглядали, що всередині.
Далі ми провели для дітей невелику гру, видавши їм цукерки з подарункових наборів. Переможцем мав стати той, хто відкриє найбільше цукерок. Звичайно, перемогла дружба! Всі були молодці, всі впоралися і в якості подарунка отримали по свистульці. І знову ми не турбувалися, що дітям буде нудно, близько півгодини, правда, свист линув по всій кімнаті!
Ближче до півночі ми всі разом зібралися за столом, перекусили в черговий раз, загадали бажання під бій курантів і запалили бенгальські вогні.
Ось так чудесно ми зустріли Новий 2018 рік! А без діточок, я пам'ятаю, час до 12 ночі тяглося зазвичай повільно і нудно...
Проводжати гостей ми пішли з донькою і чоловіком. На вулиці небо ряснів різнобарвним феєрверком, погода була м'якою і приємною. Настрій — чудове! Після нетривалої прогулянки я поклала мою малу спатоньки. Сестра з чоловіком незабаром повернулися до святкового столу (залишивши своїх дітей у бабусі). А далі була азартна гра в нарди і в підкидного дурня під неголосний звучання пісень з "Блакитного вогника" по телевізору...
