Санаторій "Дружба"
Треба сказати, що ми абсолютно правильно з самого початку обрали саме санаторій, а не пансіонат. І справа не тільки в лікуванні, але ще і в харчуванні, і в повній відсутності побутових проблем (світло, гаряча вода). Втім, навесні пансіонати ще і не працюють. Вибирати найкраще той санаторій, який стоїть безпосередньо на березі моря. Взагалі весь подальший чорний PR, з приводу Криму, мене, звідти тільки що повернулася, дивував. Коли кажеш, що було погано, треба говорити, де, конкретно, було погано. В санаторіях Євпаторії було добре.
За два місяці ми побували в чотирьох місцях: в санаторії "Дружба", на приватній квартирі, в санаторії "Прометей", в пансіонаті "Меркурій". Останній пансіонат я вибрала з міркувань дешевизни. Влітку ціни значно підвищуються, а в "Меркурії" запропонували хороші знижки. Це було єдиною нашою помилкою. Однак, навіть в "Меркурії" були світло і вода (холодна завжди, гаряча - ввечері). Звичайно, я висловлюю лише свої враження, але ви можете подивитися ще й відгуки інших людей, наприклад, тут.
У "Дружбі" виявився найкращий корпус у всій Євпаторії" (Корпус №7, "Дніпро"). Багатоповерхова будівля стоїть безпосередньо на березі. Сидиш на балконі - повне відчуття, що на пляжі. Ксеня вдень спала, а я відкривала навстіж балкон (вигляд на море), витягала туди матрац, читала й засмагала. Чудово!
Житло та інфраструктура
В "Дніпрі" є номери люкс і напівлюкс. Ми жили в напівлюксі. Середніх розмірів кімната з двома ліжками, тумбочками, столиком, парою стільців, трельяжем і вбудованими шафами. Меблі пристойна, нова. Шаф і тумбочок цілком достатньо, щоб розкласти всі речі. Килими на підлозі і ліжках. Є балкон. У номері ще невелика прихожа, санвузол з душем (не ванною, а саме душем). Холодильник і телевізор. Прибирання щодня. Постільна білизна міняли на вимогу. Хоча, в традиціях нашого сервісу, ліжка, наприклад, довелося переукладати самої. У люксах - дві кімнати з передпокою, санвузол з ванною. І меблів більше. Я вирішила, що люкс - це вже зайве. Зазвичай, коли поруч немає чоловіка, я економлю.
Гаряча вода була постійно і не тільки в "Дружбі", але і у всіх санаторіях, де нам довелося побувати і про які довелося почути. Щоправда, перший день на кожному новому місці ми присвячували боротьбі з сантехніками. Зазвичай хороший змішувач просто переставляли з іншого порожнього номери. В якості вагомого аргументу покоївки дарували шоколадку. Благо, 90 відсотків номерів навесні пустують, навіть під час травневих свят. Ще з недоліків: в "Дніпрі" йшов ремонт на першому поверсі аж до 1 травня. Доводилося виходити через один вихід, то через інший, внизу у вестибюлі (але не в номері) пахло фарбою. Переваги: в цьому році ремонту, можливо, вже не буде.
В санаторії чекали Кучму і тому фарбували і так цілком свіженькі лавочки, упорядковували і так облаштовану територію. Кількість обслуговуючого персоналу часом перевищувала кількість відпочиваючих. Але, головне - ніяких турбот. Годують, прибирають, лікують. Весь час повністю можна було присвятити дитині. А Кучма так і не приїхав.
Чим ще виявилася хороша "Дружба"? Там не нудно. Відпочивають за путівками мешканці чорнобильської зони. Система "мати і дитя": дорослий з дитиною. Діти були навіть молодше, ніж моя дочка. Правда, всі чорнобильці живуть в корпусах гірше (№ 4 і №6). Трохи косо дивляться, коли дізнаються, скільки багаті москвичі платять за номер зі своєї кишені. Але все одно люди дуже душевні, є з ким поспілкуватися. В їдальні сидиш за столом з ще одними мамою (або татом) з дитиною. Ходиш на загальні процедури. З усіма знайомишся. До речі, триповерховий корпус №6 також розташований безпосередньо на море. Номери оздоблені простіше, меблі стара, але це теж кімнати з власним санвузлом з душем. Коштують вони значно дешевше.
Територія в "Дружбі" велика. По суті, дві території поруч - одна дитяча - територія табору, інша доросла, на якій знаходяться цілорічно діючі корпусу 4, 5, 6 і 7. Однак через тиждень все набридає, а більше піти особливо нікуди. В міський парк йти далеченько з дитиною в неповних 2,5 року, а ввечері просто страшнувато. Навесні в санаторній зоні нікого навколо немає, тільки на територіях самих санаторіїв. До найближчих магазинів з мінімальним набором продуктів, де ми купували сік, з дитиною хвилин 10-15. Більшість яток ближче навесні закриті. Телефони є на самій території, але набагато вигідніше домовитися, щоб вам дзвонили з Москви в певний час, наприклад, на телефон покоївки.
Харчування
На жаль, дуже набридає місцева кухня. На початку здається, що треба ж, навіть пристойно годують. Є дієтичний стіл, в деяких межах можна планувати меню. Цілком можна годувати навіть маленької дитини. Але вже дуже одноманітно. Вранці молочна каша або, якщо спеціально попросиш лікаря дієтолога, салат, плюс м'ясо (риба, парова котлета) з гарніром, чай або какао на вибір. В обід: салат, суп і м'ясо з гарніром, компот. В полудень: фрукти і булочка з кефіром або соком. В булочки і котлети додавали якісь імуностимулюючі водорості. Увечері м'ясо з гарніром, чай. На полуденок ми не ходили, спали в цей час. Забирали в полудень вечеря. Гарніри: рис, гречка, макарони або картопляне пюре. Майже завжди можна було вибрати один з двох гарнірів. Вичерпний список овочевих страв: огірки, салат зі свіжої капусти, редиска, терта морква з цукром, терта варена буряк і картопля. Фрукти навесні: яблука, банани, апельсини. Приготовлено все було нормально, але завжди однаково. Невеликі зміни були тільки у свята. Через три тижні такої одноманітної їжі я оскаженіла. Хоча, в цілому, все пізнається в порівнянні. Коли я дізналася, як прийнято годувати в "Меркурії" та в інших пансіонатах, я трохи змінила свою думку. До речі, Ксенія на мій подив, їла чудово. Навіть краще, ніж удома. А я, пізніше, вже в "Меркурії", стала просто частіше ходити в ресторан, для різноманітності. Благо ціни дозволяють обідати там хоч кожен день. Обід з усіма надмірностями на трьох (я, чоловік і дитина) вкладався в 50-55 гривень (10 доларів). Одна з дитиною я завжди вкладалася в 20 гривень (4 долари).
Медичне обслуговування
Інша особливість "Дружби", про яку просто треба знати: якщо хочеш, щоб призначили ті процедури, які потрібні, масаж, басейн і взагалі, щоб були тобі і дитині більш уважні, необхідно що-небудь подарувати лікаря. Досить коробки цукерок. Якщо хочеш, щоб масаж поставили в зручний час і зробили з увагою, треба доплатити масажистці гривень 20. Двадцять гривень - це приблизно 4 долари. Масажистка буде дуже задоволена, оскільки отримує близько 30 доларів в місяць. Я не відразу це зрозуміла, думала, що я і так багато заплатила за місцевими мірками. В результаті, мене два тижні переконували почекати з масажем, поки дитина акліматизується, а потім на масаж не було талончиків... А можна було і зовсім без призначення просто підійти до конкретної масажистку і домовитися. Зробили б ще й набагато краще. Взагалі масажистки в Євпаторії дуже професійні. Слава богу, у нас часу було вдосталь і на акліматизацію, і на лікування. Пізніше ми зробили масаж в "Прометеї".
З іншого боку, можливості у "Дружбі" дійсно великі. Вони навіть можуть зробити аналіз на імунний статус у власній лабораторії. Хоча, наприклад, аналіз на дисбактеріоз не роблять. Є свої УЗД, ЕКГ. З екзотики - ми пройшли обстеження за методом Фоля. У Москві, наскільки я знаю, таке обстеження досить модно і коштує дуже дорого. Роблять аналіз на радіацію та інші шкідливі речовини, по волоссю, здається. В "Прометеї" в плані діагностики можливості скромніші. Проте, в Москві все одно вони вище, ніж де б то не було в Євпаторії, тому москвичам я раджу їхати лікуватися вже з конкретним діагнозом.
