Для передачі телевізійного сигналу, прийнятого декодирующим пристроєм (ресивером), використовуються технології стиснення MPEG-2 або MPEG-4. Ресивер перетворює сигнал у відповідності з заданими параметрами і переводить його на екран цифрового телевізора, що дозволяє бачити якісне зображення та сприймати звук без спотворень. Більшість питань, пов'язаних з експлуатацією ресиверів, зводяться до вибору типу з'єднання і його налагодження. Підключення ресивера може здійснюватися одним з наступних способів: - до мереж кабельного телебачення; - до супутникової антени; - до комп'ютерної мережі (наприклад, через WiFi) - до ефірного цифрового телебачення. Якість роботи ресивера в першу чергу визначається його правильним підключенням. Відеозображення доступними є такі варіанти з'єднання: HDMI, S-video, RF-компонентне і композитне підключення. Для звукового сигналу слід вибирати роз'єм HDMI, оптичний цифровий або аналоговий RSA-підключення. Чим простіше підключення ресивера до прикінцевого пристрою, тим менше ймовірність збоїв у його роботі. Краще всього використовувати варіант з найменшою кількістю з'єднувальних проводів, що забезпечує простоту у використанні і зручність в налаштуванні.
Підбираючи дроти для підключення ресивера до комп'ютера або телевізора, не намагайтеся заощадити на ціні, однак уникайте використання сполук з надмірною довжиною дроту. Короткий провід дає менше спотворень при передачі сигналу. Ідеальний провід має таку довжину, при якій можна легко перевірити підключення до комп'ютера, вийнявши системний блок з стійки. Ресивери з вбудованим RF-модулятором доцільно підключати до антенного входу приймача відповідним телевізійним кабелем. Сигнал при цьому передається на частоті одного з наявних дециметрових каналів мовлення. Такий спосіб підходить для більшості старих моделей телевізорів, мають тільки антенний вхід.
